М й р дний край...

М?й р?дний край!Ти так далеко, так далеко!
Шумлять в трав? не с?ян? поля в степу.
Не чутно як вертаються в весн? лелеки
ЧерЕз оту безглузду для ус?х в?йну...

Життя прибилось до вор?т немов дитина,
Зм?нилося за мить в?д мирного буття.
Нема у св?т? найлих?шо? години
Як та, коли у кра? р?дному в?йна.

В ?? вогн? горять т?ла, горять ? душ?,
Плекаючи над?ю марну з укриття...
? покидають р?дне в чужину ?дУчи,
Та ?нколи на все життя, на все життя.

Прости м?й край, за те що так живу далеко!
Без сил прилинуть у тво? степи, поля...
Що в?длет?ла як от? птахи — лелеки,
Не маючи лиш з дол? змоги вороття.