Особливий поклик

Особливий поклик у житт?-
Д?ток уму-розуму навчати.
Щирост?, наукам, доброт?...
Вчителька - то друга р?дна мати.

Серце подару? д?тлахам,
Пригорне, немов свою дитину,
З розум?нням, що лет?ть птахам
Дол? будувати ? кра?ну.

? приходять знову першачки
У шк?льн? прив?тн? св?тл? класи.
? летять у вир життя роки,
Та все не ск?нчаються припаси

Людяност?, в?ри в школяр?в,
Вс?х разОм ? кожного окремо.
Пам'ятати будуть, хто хвор?в,
? як? були у нас проблеми.

Не забути й нам турбот, тепла -
Часточки душ? роздАли учням,
Ми ж пили з п?знання джерела,
Хоч були нестерпн? та докучн?.

Спогад?в багато, помилок...
Та сьогодн? не про них розмова.
Линуть прив?тання до з?рок
В день учител?в такий казковий.

Наш? друг? мами дорог?,
Радост? буття ? довгол?ття!
Зичимо здоров'я та снаги,
Учн?в нових вдячних розма?ття!

Хай не зароста? бур'яном,
В дв?р шк?льний протоптана дор?жка.
Д?твора ганя? табуном,
А учитель посм?хнеться тр?шки.

Метки:
Предыдущий: Особливий поклик
Следующий: За Что же Ты, Людмила к Людям ТАК???