навищо. укр

Нав?що тоб? мене бачить,
Нав?що тоб? мене чути.
Щоб в котре зд?йснить незд?йсненне.
Ми були довол? розкут?,
Ми були, ну майже, щаслив?.
Шукали натхнення ? зм?сту.
Чому десь п?шла досконал?сть?
Браку? натхнення чи хисту?
Ми, граючись, в?дпов?дальн?сть
В?дкинули, тож в?дпов?дно,
У котре в?дчули – д?яльн?сть
Безглузда, безсила, безпл?дна…
У котре в?дчули й почули.
Пос?яли… ось вони, жнива,-
Вогонь, в?чне сяйво задули,
Не родить занедбана нива.
Повстань, друже м?й, схаменися,
? п?сня, то ма? лунати,
? в?ра, над?я, ? ми ще
Не втратили силу кохати.


Метки:
Предыдущий: навищо. укр
Следующий: Тры свечкi