Довершено - Мiсто Темряви

?Чорне д?йство св?тання
Ми п’?мо його вечорами
Ми п’?мо його вдень ? зрання
Ми п’?мо його вноч?
Ми п’?мо ? п’?мо…?
(Пауль Целан)

Щоноч?
Я будую М?сто з кавалк?в темряви
Початково? – як три гор?шки у жмен?
Старого картяра Бога -
Гравця в божев?льну рулетку.
Три гор?шки з чорним нутром
Три гор?шки для попелюшки,
Що бавиться з попелом у темряв?
(Хтось погасив св?тло –
Хтось, а не я, хтось – брудними пальцями),
Бався, дитя, бався – нав?що нам св?тло,
Нав?що сл?пим окуляри, нав?що…
Щоноч?
Я складаю п?дмурок сво?? в’язниц?
З цеглин споконв?чно? темряви,
Хтось ходить – дзвенить ключами,
Поза дверима Всесв?ту:
Я знаю – там н?чого кр?м темряви,
Але запитую себе – хто там?
Нав?що в?н там ходить
? запира? двер? мо?? камери
Тюрми, яку я сам соб? вимурував –
Тюрму Св?ту Сього – Св?ту Ка?на.

А десь човен пливе у тьм? –
Човен жебрачки Венец??,
А десь мурують готичну вежу –
У тьм?.
У тьм? св?ту сього – вежу сво?? св?домост?
Назавжди готично?.

М?сто темряви.
Нема? з нього виходу, бо нема? входу –
Ворота стоять серед м?ста – ворота в Н?що.
Дайте мен? цеглину – навпомацки –
Дайте цеглину старому Каменяру В?льному,
Я десь згубив св?й кутом?р ? фартух –
Там, на вулицях м?ста темряви…


Метки:
Предыдущий: Що зближувало нас?
Следующий: Над маёй Радзимай - белыя буслы