Перетворення

Незламн? були, а нараз? вже тал?,
втекли почуття у солон? струмки.
Питання поставивши: "Як жити дал??" -
тримають в полон? невт?шн? думки...

Катують ?, заживо наче, людина
втрача? жагу до життя без мети,
а серце штовха? у кожну судину
отруту ?з суму, туги й самоти.

Де мр?? тенд?тн? й крихк?ш? кришталю?
Де посм?шки сяйво? Очей щирий блиск?
Чому хилить голову нижче дедал?
безмежний, нестримний в?д спогад?в тиск?

Родина ? друз?? Неначе б то штучн?...
Кохання? П?дроблене чергою д?й...
Дов?ри ? часу поган? ми учн?:
дов?ра нас зрадила, час же - крад?й.

Коли це вже сталося, ?нш? детал?
р?зницю втрачають, лиша?ться вплив.
А спроби у щирост? жити, невдал?,
?з учн?в вже створять нових вчител?в.