Гiрко пролунало...

Г?рко пролунало:"М?й колишн?й"...
Тогор?чна, ламана трава,
Клаптями лежала б?ля вишн?,
Яка б?лим цв?том розцв?ла,

Наче молоденька наречена,
Що фату од?ла ? сто?ть,
На життя сво? благословенна,
Погарн?шав з нею б?лий св?т...

По крив?й стежинц?, що блукала
? губилась в сив?й давнин?,
Чиясь доля хутко ут?кала,
Залишила спогади сам?

Про вс? дн? ? ноч?, що минули,
Наче як омана ? туман...
Хоч колишн?х наче ? забули,
Та життя не го?ть в душ? ран...


П.В.М. 01.05.2017г.