Володар

? в р?дн?й мов? слово дивне,
Його почути кожний мр??,-
М,яке, дов?рливе, над?йне,
Як сонце душу воно гр??.

Воно на в?рн?сть присяга?,
Для тих, хто любить, благодатне,-
Вс? перешкоди подола?,
Кохання зрадити не здатне.

Палка у цього слова вдача:
Це – осв?жаючий озон,
Де добров?льна самоздача
В любов? звабливий полон.

Коли душ? соп?лка н?жна
Свою чар?вну п?сню гра?,
Як лебедиця б?лосн?жна,
Воно ?з серця вил?та?.

Його говорять в?ч-на-в?ч,
Де св?дком т?льки Бог жаданий, -
Вуста д?воч? й темна н?ч
Шепочуть н?жно: - М?й КОХАНИЙ!

П?дтекст у слова ? сакральний,
?Коханий? скажуть, чи ?кохана?,-
?Володар? - зм?ст його буквальний,-
Синон?м тюркського ?кагана? * -

Найвищий титул ватажк?в,
?х в племенах так величали,
Ми ж юнак?в, чолов?к?в
Таким дов?р,ям ув?нчали!

?м доручили власну долю,
Сум?сно лад всьому давати,
Цим визнаючи хист ? волю,
Щоб справедливо владувати.

Отже, осв?дчення в коханн? –
Крок незвичайний, вир?шальний
В його найкращим спод?ванн?,-
Хай буде в?н в?дпов?дальний!

Якщо ж присутн?й розрахунок,
Багатство взяте за вз?рець,
Над?шле доля ?м рахунок,
Бо ?х володар – гаманець.

Коли в цьому також ?нстинкт
Затисне м?цно вас в лабетах,
Спокуси й зради лаб?ринт-
Дов?чна ваша естафета.

Щоб пот?м личко не побл?дло,
Не умиватися сл?зьми,
Хай волод?? вами св?тло, -
Тод? безсилий князь п?тьми.

Як поклик Бога нездоланий,
Хай променисто, щиро лине:
-Тебе люблю я, м?й коханий!
-Тебе кохаю, берегине…


*КагАн, хакАн (тюрк. – володар) –
найвищий титул ватажк?в племен багатьох тюркомовних
народ?в за раннього середньов?ччя (зв?дси ?каганат? -
державне утворення у ряду тюркомовних народ?в
раннього середньов?ччя). Тепер зрозум?ло, чому ж?нку
у шлюб? називають ?дружиною? ?

06.03.04