Герои

З?йшли нан?вець
тво? оч? прозор? -
кришталю вз?рець,
намальован? зор?
мов промен? жовт?
на с?р?й картонц?.
Цей ранок пожовклий
не залишив нам сонця,
позбавив нас кисню,
зневоднив т?ла.
? знову так близько
знайома ?мла.
Сто?мо нетверез?
самотн? геро?.
В нас нема б?льше сенсу.
Та й не було н?коли.