Сплин

?Когда на горизонт, свинцовой мглой закрытый,
ложится тяжкий день, как тягостная ночь,..?
- Шарль Бодлер

Коли на горизонт, свинцевою ?млою вкритий,
важкий ляга? день, обтяжливий, як н?ч,
? тиснуть небеса, як льодян? надгробн? плити,
? серцю гн?т цей, мов би парал?ч;

коли як вогк?сть древнього колодязя гнилого
тяжкий нас давить св?т, коли з його лещат
як боязкий кажан, над?я рветься знову й знову,
? головою в зв?д калата? в п?тьм? весь час;

коли дощ? св?й нев?д тягнуть неск?нченний,
все огортаючи важкою пеленою, ? бочком
нудьга липка з глибин сердечних сокровенних
вповза? в мозок хворий хижим тихим павуком;

? раптом дзвони вс?, рвонувшись в?дчайдушно,
виття нестямне довге п?д?ймають в вишину,
як сонм т?ней, чи? томл?ння смертне слушне
упертою жалобою тривожить тишину.

Тод? ?де життя, ? величезний катафалк п?дземний
пливе пов?льно у душ? мо?й н?м?й,
? туга каламутна, в?рний соглядатай темний,
встромля? чорний стяг в пониклий череп м?й.