Сповiдь дурня

С?мнадцять крок?в до безодн?,
Один лиш подих залишився.
Не знаючи, що буде ? сьогодн?,
Я у минуле лиш дивився.
? у житт? хот?в лише одного:
Не бути для близьких слабким.
Та вже в?дстав в?д св?ту того,
? залишився тут н? з чим.
Я дуже часто помилявся,
Топив у ?грах лютий б?ль.
? ск?льки б я не намагався,
Не вивести з душ? всю цв?ль.
Останн?й крок... ? я в безодн?.
? подих в горл? той застиг.
Один стрибок, все буде добре!
Та раптом... Легкий вдих.
? знову прокидаюсь зранку,
? за в?кном балакають пташки.
Та до кра?в я наповняю жванко
Для радост? дирявеньк? м?шки.