Шекспiр. Сонет 16

Sonnet 16 by William Shakespeare

But wherefore do not you a mightier way
Make war upon this bloody tyrant Time,
And fortify yourself in your decay
With means more blessed than my barren rhyme?
Now stand you on the top of happy hours,
And many maiden gardens, yet unset,
With virtuous wish would bear your living flowers,
Much liker than your painted counterfeit:
So should the lines of life that life repair
Which this time's pencil or my pupil pen
Neither in inward worth nor outward fair
Can make you live yourself in eyes of men:
To give away yourself keeps yourself still,
And you must live drawn by your own sweet skill.

Шексп?р. Сонет 16
(за мотивами)

Чому не вибрав ти б?льш г?дний шлях
в?йни з тираном Часом? Зброя ?,
могутн?ша, н?ж та, що у в?ршах
безпл?дних… Ти щасливий, все тво?,
в садах д?вочих н?жний кв?т?в цв?т
створити можеш… Образ юний тв?й
повернеться в майбутньому у св?т
в нащадках, тож нарешт? зрозум?й:
н? скульптора нагострений р?зець,
н? пензель, н? в?рш?в мо?х рядки,
як? вноч? напише ол?вець,
не здатн? передати кр?зь в?ки
твою красу… В жертовност? сво?й
знайди майбутн?й образ св?й новий…