По льоду

Ми ?дем по льоду, по замерзл?м асфальт?,
Ти см??шся...? я, хоч забув вже той см?х,
? уже не впаду, та й ти б?льшого варта,
? над?юсь, що все бачу не ув? сн?.

? волосся струн сонць знов в кумедн?й ц?й шапц?,
Тво? оч? красив?...? тр?шки сумн?.
Ми удвох в б?лий день - вуличн? розбишаки,
? за цим так скучав, зна?ш ти...або н?.

Нас диву? зима, хоч думки, мабуть, р?зн?,
Ноч?, книги, п?сн? - те далеко лишив.
Лише к?лька хвилин, а тв?й д?м уже близько.
Ми ?дем по льоду...? так швидко прийшли...

Метки:
Предыдущий: Притча про правду
Следующий: Душа зiтхнула й полетiла...