Цей Шлях був колись i моiм

Цей Шлях був колись ? мо?м.
Я добре усе пам’ятаю:
Був хрест ? високим, й святим,
? я, що на н?м розпинаюсь,

Розхристане т?ло й Душа,
Прибита до т?ла гв?здками,
? Доля – солона сльоза,
Убрана в в?нок з колючками.

? т?, хто чекали знання,
Як манну Небесну, як Чудо,
Вростаючи в страх небуття,
Ховаючи в серц? ?уду.

Було це давно, не тепер,
Було на Шляху, що ск?нчився,
?уда у серц? помер,
А той, хто чекав, в?дродився.

Усе було: В?ра, Любов,
Об?йми палк? ? прог?ркл?,
Життя, перелит? у кров,
Всевладн?сть, бездушн?сть ? злидн?…

Цей Шлях був колись ? мо?м,
Було це давно й… нещодавно.
Я дякую вс?м. Вс?м? Ус?м:
Славетним, незнаним, безславним.

01.05.2014