За мрii забутi

Докучн? питання морочать пост?йно,
не ?х ми почути з тобою хот?ли…

Торкаються сльози незгоди душ?,
нема? в нас в?ри в?д болю соб?.

? тро?ть обманом безум крадькома,
вгорта?ться Всесв?т у ковдри слова.

Т?ка? од Св?тла п?тьма дал? неба,
долаючи й шлях ?демо окремо…

Чи просто в н?куди?.. ? як же нам треба?..
Мовчить невблаганно у в?дпов?дь Небо!..

? мучать страждання, ? б’ють думи знов,
за втрачену в?ру у себе, в любов!

Хапа?ться в?тер за мр?? забут?…
П?д силу лиш пам’ят? ?х повернути.