Л рична

В. Висоцький.

Л?рична.

Ялинов? в?ти в?д в?тру тремтять,
? птаство щебече тужливо.
У тв?й зачарований спос?б життя
Сторонн?м вв?йти неможливо.

?, хай в?тер черемш? оголить г?лля,
Хай бузок за дощем опада?,
Все одно я тебе заберу зв?дс?ля
До палацу, де музика гра?.

Тв?й св?т, наче в давн?й, лих?й ворожб?,
Закляття в?к?в закрива?.
Ти в ньому щаслива. Зда?ться тоб?,
Що кращого в св?т? нема?.

?, хоч листям пожовклим укрита земля,
В неб? з хмарами М?сяцю – горе,
Все одно я тебе заберу зв?дс?ля
На балкон з кра?видом на море.

О котр?й годин? ? котрого дня,
Йдучи сторожкою ходою,
Ти вийдеш. Птах?в голоси задзвенять,
Закляття спливе за водою.

? нехай вже на землю приходить зима
В людськ?м св?т? терп?ння ? прац?.
Т?льки згодься – ми справимо шлюб крадькома,
Коли зайнят? наш? палаци.

Метки:
Предыдущий: Фридрих фон Логау. Мудрость. С немецкого
Следующий: Птичка Певчая. Поэзия и проза Турции