Човни сутiнковi

Зор? як зерна
На зимовому неб?:
?х видзьобав птах
Ср?бновбраний –
Хова?ться в присмерку.
?х знову нас?яв
Як пил
Бог човн?в та парабол,
Бо зима на дворищах
Палацу-ф?льварку,
Де години в барилах вина
Бережуть
Для б?лявих чужинц?в,
Бо дивись:
На ристалищах ока
Граф л?с?в та бол?т,
Повелитель самотност?
В?дкрива? сво? око зле:
Навп?л н?ч, навп?л полум’я св?чки!
Б’? в бубон шаман,
На оф?ру не стане волошок,
Небо жад?бне прагне вогню,
А ми гр??мо руки
Б?ля ватри сумних пастух?в
? кресало хова?мо в скриню
Сн?в овечих. Назавжди.