Умовне

Вольный перевод собственного с русского: http://www.stihi.ru/2016/11/24/5013

Струн передзв?н в далекому ?тод??...
А сн?г передсв?тання, як примара.
На стр?хи не лягли, мов шал?, хмари,
а м?сто потерпа в?д холод?в.

Кр?м золота не хоче м?шури
на в?ти в’яз?в ? ялинок лапи,
?живиця? сонця пом?ж хмари – клапоть.
Недовге св?тло... душу – н?ч ятрить.
З?м’яте листя – клоп?т ? чутки.
Летюч?сть обернулася на тл?ння,
проникливост? в?т не упов?льнити,
для зору, в?тру...
Сн?жн? пелюстки
укрили б вохру, кадм?й ? краплак:
у спогадах лишилася б пал?тра –
дощами все спаплюжене, розмите...
А в душах мотлох, в?хол передсмак...

Оч?ку?ш, неначе ув? сн?,
на в?ти – сн?г...