Переклад. Сонет 130. Шексп р

Кохано? оч?, як сонце, не сяють,
Корал червон?ший, н?ж в не? уста,
? б?лого кольору груди не мають,
Мов з чорного дроту в не? коса.

? щоки мило? троянд не знають,
Що зустр?чав я за життя сво?,
Парфуми запашн? ?? не об?ймають,
? дихання таке ж, як ? мо?.

Люблю я слухать, як кохана розмовля?,
Хоч звуки музики при?мн?ш? мен?.
Не бачив, як богиня в небесах ступа?,
А моя люба ходить по земл?.

Та все ж, о небо, не потр?бн? пор?вняння,
Таке воно ? р?дк?сне - мо? кохання.