Пiсня про сина

Ой,що ж це зробилось,
ой,що ж це случилося нин?,
Чого Укра?на
пала? в гаряч?м огн??!
Чому почорн?ло нам
небо високе ? син?,
Чого так тоскливо
? страшно на серц? мен??!


Ти в Ки?в збирався,
казав: Я повернуся,мамо!
Казав: Ненадовго,
бо що його там ? робить?!
Бо тому правителю
досить ганьби вже ? страму,
Ми скажемо т?льки,
що час йому вже й в?дпочить..!


Та хто ж те? знав був,
що вас там н?хто не почу?,
Що хворий правитель
сказився ? вкрай озв?р?в?!
А чорн? служаки
за грош? вбивають,катують,
За грош? безжально
сво?х продають матер?в...


Стояли ст?ною бездушною
п'ян? вояки,
Закут?,мов танки,до
непробивно? брон?...
Та кинули ?х у жорстоку
безжальну атаку,
? ти повернувся до
мамц? сво?? в трун?...



Вставай-но,м?й синку,
а що ж це з тобою,дитино?!
Х?ба тоб? важко
до р?дно? хати зайти...
Моя найр?дн?ша кровинко,
?дина-?дина,
Тоб? ще так рано
в от? безпросв?тн? св?ти..!





Куди ж ти з?брався,
в яку це останню дорогу?!
А як же, синочку,
мен? залишатися тут..?!
Ти п?деш у в?чн?сть
до самого Господа Бога,
А з серденька мого
до небоньки мальви зростуть...