Малиновий платок. в. сосюра

МАЛИНОВИЙ ПЛАТОК

Я знов один. Пок?рно одгор?ли дал?.
Й дарунок тв?й — малиновий платок
круг ши? л?г. ? в золот?й печал?
не прилетить в мою к?мнату Бог —

не прилетить... ? крилами кохання
не зашумить прив?тно над крильцем.
Лиш привид тв?й розтанув у туман?
? все в сльозах нахилене лице...

Гей, на огн? далекого Версалю
тебе вели. Блищала тоскно сталь...
?, може, де в п?втемн?й тих?й зал?
ц?лу? хтось вишнев?? вуста...

й сорочку рве... ? вже кривав? руки
б?ля тво?х розкиданих кол?н...
1 весь в кров? в?д огненно? муки
уже лечу далеко од земл?...

? вже внизу кр?зь ?рати зачорн?ло,
де вартовий карбу? м?рний крок,
б?ля в?кна знайоме мертве т?ло
й дарунок тв?й — малиновий платок.


1923