Я розпов м

Я роспов?м, яке гарне небо
Ося? зорями н?чну блакить
Я кохаю тебе, ? наче на спов?д?
Назавжди запамятаю цю мить

Н?чна прогулянка, собою вдовольня?
Рожевим ся?вом, палають л?хтар?
Прозорою водою, р?чка тихо гра?
Ароматом кв?т?в в?двол?кае н?ч

Твоя долонь ласкае н?жн?сть пов?тря
Так мало св?тла
Негаразди зовс?м не чипають
Зустринемо солнце в об?ймах раю

Оксамитов? барви вирують вогнями
Завелика подяка нашим богам
Розкв?таюч? кв?ти на наших долонях
Зоряним шляхом малюють довкола

Наше майбуття, неп?знанний св?т
Бурхливих под?й, засипають м?й л?д
Не з? гр?ючи зовс?м, сн?гом весь вкрит
Тво? майбутьне, це хвиля под?й, взл?т

Плисти за теч??ю, це смерть в думках
?нш?, хто втратив, над?ю у снах
Алеж всеж людина, ? помреш як людина
Спод?ваюч?сь раптом, спод?ваюч?сь назавжди