О, Земле-свiт лучистий

О,Земле-св?т лучистий
Горящий пром?нь м?й
Гори,пилай,с?яй и см?йся
? лунко см?хом розливайся
По укра?нскому широкому простор?
? там,? там на двор?
Де сн?г у темряв? кружля
Нехай,нехай соб? луна
См?х ? рад?сть Р?здва
Якщо по правд? вам сказати
Люблю ц? свята Христа
Люблю старин? звича? згадати
? поц?лувать у темряв? д?вча
Люблю, бо не любити не можна
Ц?х звича?в батьк?в, д?д?в
Бо це краса ? сила
? рад?сть для син?в

Н?ч темна над силом лягла
? все закуталося, заснуло
Лиш б?лий сн?г по вулиц? кружля
? в?тер завива похнюплено
У неб? З?рка золота
Нам дивуватися й см??ться в оч?
? м?сяць ясний у висот?
Сп?ва нам п?сеньку охочий
Сп?ва в?н про степи, про поле
Про волошки засипан? в сн?гу
? про н?ч, про темну н?чку
? см?х ? жарти в Р?здву
Нехай, нехай соб? сп?ва
? душу нашу сонцем согр?ва
Старин? звича? не забува
Нехай, нехай соб? сп?ва...
? усе село соб? сп?ва
Сп?ва, см??ться ? жарту?
Мов та голубка н?жна та чудова
У висот? соб? ворку?

О,ск?льки тут д?вчат,
Веселих струнк?в юнак?в,
Як? мов соколи летять
Достати жарптицю для д?вчат.
?й!?Й! ?ванку!Милий!Любий!
Невжеж, сьогодн? ти у нас понурий?
Невжеж, не любиш ти мене?
О,соколе,дай поц?лую я тебе!
? вс? см?ються в?д жарти лунко,
Сн?жки летять в д?вчат,
Слова горяч? льються
В?д юнак?в назад,назад..
Н?!Н?!Оксано!Мила! Люба!
Сьогодн? ти у нас понура,
Понура рад?стью сво?ю,
Бо в першу ж мить вона
Мене задушить поцилунком,от д?вча!
Т?кай,т?кай соб? хлопья..
? тут попадали вони
На сн?г скрипучий,б?лий,
Й давай таскати хлопц?в за чуби
? сн?гом терти щоки.

Метки:
Предыдущий: тихо так на днi душi
Следующий: самотнiсть...