Без права на прощання

/В?льний переклад в?рша М.Д?ка "Разлука"/

М?ж двох сердець, край пр?рви, час спинивсь:
? м?сто й день – у м?сяц? розлуки.
Здавалось, все абсурдно до др?бниць –
За час такий не змерзнуть нав?ть руки.

Не встигне пам’ять зчерств?ти-з?тл?ть
(Не дасть ?й спогад, б?дн?й, супокою!)
Ста? в?д самоти ? дужа м?дь
Невидимо-промерзлою-крихкою…

Чи не перейдуть шляху ?м чуж??
Як? ?м Бог розставить аргументи?
Серця спинились точно на меж? –
А чи ск?нчиться зустр?ч ?хеп? ендом??

Огризок-М?сяць в неб? зан?м?в:
Покинула зоря н?чна, забуде…
Шукають щастя дво? у п?тьм?,
як сироти м?ж гам?рного люду.

Та кличуть почуття кр?зь мерзлоту,
Руйнують ?рати, в замков? п?щан?м.
Дарують н?ч для двох казкову ту,
Як сон з небес без права на прощання.

оригинал стихотворения
http://stihi.ru/2021/08/22/1499