Ти - моя незнайомка... Сьогоднi я вперше з тобою

Ти – моя незнайомка... Сьогодн? я вперше з тобою.
Може, нав?ть востанн?. Та швидше за все, що востанн?.
До краплинки доп'ю насолоду тво?ю любов'ю.
Гострота неймов?рна – в останн? моменти кохання.

Саме тут – у останн?м коханн? – життя в?дкрива?
Сенс всього, чим я жив, ? того, що мен? залишилось.
Я молитву шепочу у скрон? тво?: "Я – кохаю..."
? питаю себе: чом ран?ше так мало молилось...

Незнайомко моя, я не вивчив тебе, я не знаю
Нав?ть пальц?в тво?х, в?д яких не в?д?рвуться губи...
Повертаюсь до тебе щодня ? щодня промовляю:
"Незнайомко моя"... ? у в?дпов?дь в?чне: "Так, любий?"