Miст Miрабо Г. Аполлiнер

Отже - М?ст М?рабо.Сена тихо пливе
Так сплива? наша любов.
Що ж, пам'ятаю: рад?сть прийде
За смутком. Так буде знов!
Н?ч наб?га?. Оп?вноч? дзв?н
Ще один день. Я сам один.

Я на тебе дивлюсь.? в долон? - долонь
П?д мостом наших рук - р?ка.
Все пливе та пливе. Та вже згас той вогонь
Що був в серц? мо?м ,як жага.
Н?ч наб?га?. Оп?вноч? дзв?н,
Ще один день. Я сам один.

Так. Кохання - р?ка.Так ? м?ст, як життя
Через в?чн? ?? береги!
Та над?я лише не спливе в небуття
Вона - з?рка, що св?тить в?ки.
Н?ч наб?га?. Оп?вноч? дзв?н.
Ще один день. Я сам один.

Так мина? любов.Так спливають роки.
П?д Мостом М?рабо - теч?я.
Десь у серц? мо?м залиша?шся ти
А у пам'ят? - н?жне ?м'я.
Н?ч наб?га?. Оп?вноч? дзв?н.
Ще один день.Я сам один...



Sous le pont Mirabeau coule la Seine
Et nos amours
Faut-il qu’il m’en souvienne
La joie venait toujours apr;s la peine

Vienne la nuit sonne l’heure
Les jours s’en vont je demeure

Les mains dans les mains restons face ; face
Tandis que sous
Le pont de nos bras passe
Des ;ternels regards l’onde si lasse

Vienne la nuit sonne l’heure
Les jours s’en vont je demeure

L’amour s’en va comme cette eau courante
L’amour s’en va
Comme la vie est lente
Et comme l’Esp;rance est violente

Vienne la nuit sonne l’heure
Les jours s’en vont je demeure

Passent les jours et passent les semaines
Ni temps pass;
Ni les amours reviennent
Sous le pont Mirabeau coule la Seine

Vienne la nuit sonne l’heure
Les jours s’en vont je demeure