Життя iде. Снiжок мете...

На що нас зими надихають?
Когось - на книжку ? диван,
Когось - на ковдру (замерзають!)
Й на ф?льм, що вр?зався в екран

? надто вже уваги хоче.
Хтось - наче б?ле кошеня,
Що зранку к?гтики поточить
? спить впродовж усього дня.

Я б теж отак, та викликаю
Л?нь, втому, мляв?сть на дуель.
Навчилась: влучно в них стр?ляю!
Тож наче б?лка, кожен день

Кручусь у колес?. Робота
Мене ц?лу?, об?йма,
А я - ??. В?дкривши рота,
Б?жу собакою. Зима

Застер?га: на хв?ст наступить,
Та де той час сказати "гав!"
Пакет скор?ш схоплю у зуби -
? на базар. Я - вовкодав!

? я полюю на... продукти,
Бо вдома д?точки пищать.
М'ясця шматок на борщик, фрукт?в!
Кажу до себе: "Не скавчать,

Не нявкать! Не тво? - др?мота!
Лови мишей, крутись, б?жи! "
Складаюсь я таки з роботи
Уся-уся, що не кажи.

В мен? сидять: трудяга-б?лка
? пес, ?... Все ж я не про те
Дзижчу (Ну от! В мен? ще й бдж?лка!)
Життя ?де. Сн?жок мете...


Метки:
Предыдущий: Если помнишь...
Следующий: чому...