Журавлине кохання

Жив у Дейкал?вц? пан,
Дорогий носив жупан...
Трьох насл?дник?в в?н мав,
В строгост? син?в тримав...

Але серцю не накажеш,
Що робити не п?дкажеш,
Як його в грудях тримати,
Коли хочеться л?тати!

* * *
Леся гарною була,
За ставком гусей пасла...
Десь лунала славна лютня
Оксамитна, незабутня...

На конев? вороному,
Родовитому, вдалому
?хав молодий Максим,
То був старший пан?в син.

Кучерявий, стрункий, юний,
Пишн? вуса, гарно вбранний.
Сонце ся? у очах,
Прича?вся в гаю страх...

Серце з серцем зустр?чалось,
Сорок хвиль морських в?нчалось...
Шляхом Дол? все збулося,
Вмить в?н закохався в Лесю...

Та була д?вчина б?дна,
? вдовою - мати р?дна...
Ненавид?в пан Олесю,
Й безталанную матусю...

Наказав старик у броду
Д?ву добре налякати,
Щоб забула ?? врода
Багача того кохати...

Та молодш?? пани,
Мов у влад? сатани...
Лесю в озеро загнали,
? до смерти катували...

А коханний все чекав
Любу д?вчину-калину.
Горе в?н передчував,
? дивився на долину...

А побачивши журавку,
В серц? в?н в?дчув блискавку...
Заглянув ?й в син? оч?,
Зрозум?в, що сталось вноч?...

Ст?льки болю було в них,
? брат?в жорстоких гр?х...
Без кохано? життя,
Надаремне то буття...

З очерет?в в темний вир
П?д покровом ранн?х з?р,
Кинувся юнак нещасний...
М?сяц плив по небу ясний.

Вир в?д пана в?дсахнувся,
Журавлем в?н обернувся...
Швидко вдарила н?ч хвиля,
Не дожили до вес?лля...

Плаче батько, плаче ненька,
Ой, дитино дорогенька...
Щастя в кожного сво?,
Т?льки лихо вс?м одне...

? знялися у пов?тря,
У п?вденний шлях до моря...
Журавлине б?дне серце,
Там з?гр?ють бл?ки сонця...

Навесн? подружжя ранн?...
Поверта?ться до млина,
? сп?ва? про кохання,
Людям пара журавлина...
___________
Картина - ?Церква на берез? р?чки?, гуаш. Автор - Ольга Липа

За мотивами народно? легенди Полтавсько? област? "Журавлине озеро". Записано в Дейкал?вц? З?ньк?вського району в?д Яременко Мар?? Артем?вни (1932) 2008 року.

Метки:
Предыдущий: Эне-Келей Алтайым
Следующий: Iмперiй класики i джавелiни