Так было сегодня утром

В кутку г?тара пилом припадала.
Давно вже пальц? не торкались струн,
Весна п?д сн?гом березня др?мала,
? з неба с?рого просочувався сум.

Був ранок. Так би все й лишилось
У скутому чеканн? на весну.
Та раптом н?би все ожило —
Це пром?нь сонця вдарив у струну!

? почалося, сколихнулось, зазвучало…
Весна з дах?в струмочками неслась,
Грайливо так п?дстрибуючи тротуаром,
? проти сонця краплями ср?блясь.

Зм?нилось, зрушило, заграло.
Я чув г?тару, ту що у кутку
Ще вчора пилом тихо припадала,
Сьогодн? ж струн акорд стр?чав весну.