Коли закiнчаться всi календарi майя...

Коли зак?нчаться вс? календар? майя,
? сонце з?йде на заход?, а сяде на сход?,
У небо п?дн?меться крилата ракетна зграя,
Тод? закричу я: ?Все! Вже набридло! Год?!?
Коли зрадять ус? хто зрадити можуть, а Джуль?тта в?дмовиться пити найсолодшу отруту ?з наймил?шого келиха – тод? льодяна ? нерушима в?ра моя в кохання розсиплеться м?леньким холодним градом. Коли на Укра?н? забудуть ?м’я Богдана Хмельницького, в ?нд?? Махатма Ганд?, а у Франц?? Наполеона Бонапарта ???, тод? я скажу, що слава минулих подвиг?в вже не варта н?чого, що давно вже вона розс?яна пустелями людських душ. Коли не знайдеться людини, яка б обрала зам?сть ноутбука стару потр?пану зб?рку в?рш?в ?з пожовклими стор?нками з в?дт?нком незгладимо? печат? часу, тод? я погоджусь ?з тим, що липке зло науково-техн?чного прогресу перемогло його протилежну сторону. Коли вс? меч? заржав?ють, стр?ли затупляться, луки тр?снуть, а в?д щит?в залишаться лише вигризен? мишами д?рки, тод? опущу я руки ? впевнюсь в тому, що давно вже мертве мистецтво в?йни, ? що давно притрусили його гидким попелом комерц?? та сл?по? наживи. Коли не залишиться вже служител?в культу безкорисно? самопожертви, коли поляжуть до останнього п?д ударами его?зму лицар? ордену невимушено? в?дданост?, тод? я побачу довкола людей, як? не в?рять уже н? в що.
Мен? скажуть: ?схаменись, не будь дурнем, головне в цьому св?т? – тепл? ноги ? ситий жив?т!? А я ?м: ?а як же мр?я? згадайте як було в дитинств?!? ? якщо вони вс? до ?диного у в?дпов?дь скажуть: ?мр?яти? н?, н?коли про таке не знали.? Тод? я почую: ?ми вже давно перетворились на споживач?в: дай нам хл?ба й видовищ ? ми забудемо про те, хто ми ?!?, - ? тод? можливо й сам забуду, перестану вид?ти сни, ? в байдужому розпач? я
тод? поламаю останн?й для себе м?ст,
п?ддамся тримкому серцервучому гн?ту,
та зараз я невиправний дурний оптим?ст,
? зовс?м не в?рю у ваш? к?нц? св?ту.