Падае снiг

Пада? сн?г на розкрит? долон?.
Сл?зьми зб?гають краплини води.
Ср?блом яскравим заб?лю? скрон?,
? зам?та? вчорашн? сл?ди.

Пройдений шлях, ми не забули.
Я його в пам’ят? свято збер?г.
Та на щасливе, далеке минуле,
Б?лою ковдрою стелеться сн?г.

Зм?г би й сьогодн? той шлях подолати.
Знову б його не пройшов, а проб?г.
Жаль, що життя не бажа? вертати,
? залиша? узб?ччям дор?г.

Пада? сн?г на поля, та д?брови,
? на чоло мо? пада? сн?г.
"Кар?? оч?, та чорн?? брови",
Висв?тлив виб?лив, та не збер?г..

Метки:
Предыдущий: А королева снiгова теж жiнка
Следующий: Не развiднiуся сёння мой снежаньскi змрок...