Нудьга

? знов нудьга, така нудьга,
На груди тиша наляга,
Всю душу владно зач?па?
? так безжал?сно стиска?,

Ще й серце без к?нця щемить,
Ятриться… Стихло б хоч на мить...
Та за в?кном гуде зав?я,
Згаса? довгождана мр?я.

Думок заплутаний клубок
Виру? в скронях, мов струмок.
А в?тер сн?г мете, аж стогне,
Зда?ться, в жилах кров холоне.

Бредуть десь непок?рн? сни...
Ще так далеко до весни…
Меланхол?йний сум пройма?,
Над?я на тепло зника?...