Вишенька

Вишенька плакала, у шибку стукала,
Змучена, зв?яна в?трами грубими.
В?трами грубими, в?трами зимн?ми.
Плакала вишенька сльозами дивними.
Плакала вишня, тихо просилася
В теплу оселю, щоб в?д?гр?тися.
В?тром п?вн?чним кручена-ламана,
Вишня тулилась до шибки в?дтало?.
Вишня см?ялась, весною закв?тчана,
Кликала дружкою, з в?тром пов?нчана,
В?тром весняним розкучерявлена,
Сипала вишня росами ранн?ми.
В?тром кв?тневим щедро милована,
Н?би фата, б?лий цв?т нец?лований.
Б?л? пелюстки сипались-в?ялись,
Вишня намистом ?з яг?док вкрилася.
Вишня в?д л?тнього в?тру гойдалася,
? на плече йому н?жно схилялася,
Л?тньому в?тру, в?тру нев?рному,
В?тру прозорому, в?тру блакитному.
В?тер ос?нн?й, заплакан? оч? -
Листя на вишн? рветься, тр?поче.
Стука? вишня в шибку щоноч?.
Вишенька-вишня – доля ж?ноча…

Ольга Соколовська ?

Метки:
Предыдущий: Бабуся
Следующий: Возносить сила свiт у силу