Було...



В пожовкл?й облоз?
турботливий в?тер –
кружля?, рад??
в опалому лист?
блука? в над??
з любов’ю зустр?тись…
Терп?ння нема?
у нього н?трохи,
за небом безкра?м
б?жить швидка ос?нь.
Де сонце с?да?
залишить св?й сл?д в?н.
Вона й не згада?,
як було колись ?м…

Метки:
Предыдущий: Я шукав свою долю
Следующий: Старий цвинтар