Тримаймося разом

На Укра?н? в повн?м мир?
Народи р?зн?? жили,
Ладнали м?ж собою щиро,
Завжди у злагод? були.
? рос?яни, ? татари
Ходили часто поруч нас,
?, сп?льну мову в?днайшовши,
Дружили й радились весь час.
Та як прийшла страшна негода
Важк? тривожн?? часи,
То Пут?н ? його п?длизи
Повисували вмить носи.
Слабким здоров’ям Укра?ни,
Тяжким становищем людей
Так п?дло й нагло скористались,
Общипують, немов курей.
Братерську руку добрий Пут?н
В?д щиро? душ? подав,
А щоб добро в?дчули краще,
У не? автомата вклав.
В?н захистити, бачте, прагне,
Кого, в?д чого, та й нащо?
Дурню небачену городить,
Верзе п?дступний казна-що!
В?йськов? корабл? ? танки
На землю нашу все повзуть
Бояться люди вийти з дому,
Це не життя, а просто жуть.
Безладдя творить в Укра?н? -
Що в т?й носат?й голов?
Ненависний рос?йський Г?тлер,
А сам по вуха у кров?.
По-братськи любить нас, бандюга,
? по-батьк?вськи мучить вс?х,
Оголосив в?йну з любов’ю,
Фашист, диктатор, повний псих!
Народ?в ск?льки безневинних
В капкан зал?зний задавив,
Тепер на неньку-Укра?ну
Брудний широкий рот в?дкрив.
В?йськов? пут?нськ? собаки
Немов господар?, в Криму,
До них зверта?шся по-людськи,
Вони ув?дпов?дь ?Му-му…?
На запитання: ?Що вам треба??
До лоба тицнуть автомат,
А як побачать журнал?ст?в,
Одразу стусани ? мат.
Та найстрашн?ше те, що люди,
Що вчора в злагод? жили,
Сьогодн? б’ються та гризуться,
Вони ж дов?ру втратили.
Дов?ру в правду, щире слово,
Бо брешуть вс?, кому не л?нь,
Телеканали пророс?йськ?
На все завжди кидають т?нь.
Цей кат мерзенний та брехливий
В ганьбу Рос?ю загорнув
? два народи, чесних, мирних
Один на одного штовхнув!
Бо ж хоче нашими руками
Та й нас самих понищить вщент,
А пот?м швидко ? чистенько
Кра?ну проковтнуть вмомент.
Шановн? друз?, браття, сестри,
Тримаймось разом, прошу вас,
Якщо ж ми ворогами станем –
К?нець настане для вс?х нас!
Жили в добр? та розум?нн?,
Не мали скарг, пустих образ,
А зараз на душ? кам?ння,
А стр?ли зла вбивають нас.
Згадайте ж землю нашу славну,
Незламну Ки?вськую Русь,
Суть справи добре пам’ятаю,
Хоч в школ? вже давно не вчусь.
А суть така, що поки дружба
На перш?м м?сц? там була,
То гр?зно перед ворогами
Стоять за себе Русь могла.
Коли княз? тримались правди,
?днались, творячи закон,
Було не сила ?х здолати,
Хоч повно недруг?в кругом.
А як приходить лихо й розбрат
? в серц? ненависть горить,
То зл? загарбники хутенько
З?труть на порох все за мить.
Подумайте ж заради Бога,
Помилки предк?в нам урок,
Хоч зараз навкруги тривога,
Утримайтесь в?д помилок!
Бо ж наша доля, сила й воля –
Продукт всесильно? душ?,
То ж будьмо з вами сильн? духом
? кобрам шансу не лиш?ть!