Вiршосад

Порину у бентежний вир любов?,
У вир до болю вистражданих сл?в.
Пливуть слова затьмарен? сльозою,
Змальовуючи образи на тл?:
На тл? печал? зоряно? ноч?,
Яка бринить казками пом?ж в?й.
Копиц? сл?в казкар мен? наврочить,
Сховавши в хмари м?сяця тар?ль.
Глиб?нь душ? розкри?ться блаженно,
Збираючи поез?й зорепад –
Слова пульсують в рад?сному щем?,
Даруючи планет? в?ршосад.

2010