Про100 схiдцi

Просто сх?дц? скриплять часами. Вичовган?, м?сцями стерт?. Там, в квартир? навпроти, бо?ться смерт? бабця, що не жила н?коли, а просто виконувала чужу роботу. Бо тут, у цьому чудному м?ст? люди мало живуть, в основному ?снують.

Чи може ?х сюди занесло, як японц?в з чужо? планети? Вони механ?чно ?дять несмачне ?дло ? п'ють з батог?в Петра каву. Сплять р?вно ш?сть годин двадцять дв? хвилини, не снять ? не мр?ють н?коли.До школи ведуть сво?х чад дорослих з очима сумно? корови. Таке от м?сто, бодай би було здорове. Як я попав сюди не розум?ю...

Десь там на залит?й пром?нням грядц? ти полеш часник ? бараболю. Просто так для сво?? охоти не для роботи аж_поперек_укляк. Поряд цв?туть кульбаба, чистот?л, Lamium album (глуха кропива по-простому). К?т здоровенний спить, мудре будд?йське ледащо, зморене сонцем та доб?рним смачним харчем.

Коник ладний пасеться на пагорб?. Поряд цвинтар. Мен? так чомусь зда?ться, що там життя виру?. Скоро за якийсь м?сяць будуть Святки Клечальн?. Прийдуть селяни знизу з? струдлями, з пирогами, з? сливняком ? гор?лкою та влаштують бенкет померлим.

Дивлюсь я на все те з боку чи зверху, яка р?зниця. Нема? св?тла без т?н?, нема? життя без смерт?...

Метки:
Предыдущий: Любовь лишь истина...
Следующий: Перегорнулася сторiнка