Люди, спин1ться!

Люди, спин?ться! Прошу, не треба!
Що вам д?лити – сонце ? небо?
Оч? блакитн? ? оч? кар?,
Коси чорняв? ? коси русяв??
Ск?льки для щирого серця простору,
Коли не д?лити р?ки ? море!
Бо не д?лим? н?де у св?т?
Мамине горе, скривджен? д?ти.
Н? переможених, н? переможця –
Оч? схова? арм?я кожна.
Пор?вну т?льки горе ? втрати,
Сльози ? вдови, серце розп?яте.
Хто стане кращим чи б?льш щасливим,
Коли загине, зникне родина,
Та, що чужа ? на тебе не схожа,
Але в?д того все ж не ворожа?!
Хто ворогу?? Птахи ? д?ти?
?м за в?йну цю найб?льше платити,
?х кладете на алтар перемоги
Без сп?вчуття, без жалю, без тривоги.
Що буде пот?м? Пустка, ру?на…
М?сто в димах…Покал?чена мр?я…
Сив? гран?ти сух? з ?менами
Тих, що у в?чн?сть дорогу проклали.
? нов? весни…? нов? в?йни…
Боже, невже це триватиме в?чно?
? для котро? в?йни в?н посп?? -
Син ненароджений, ж?нко, кра?но?!
Люди, спин?ться! Люди, вже досить!
Просить земля, кожне серце вас просить.
Мир збереж?ть ? життя не покривдьте,
Воно ж тенд?тне, надто тенд?тне…

Ольга Соколовська ?