О

Залишений...
Нев?глас, затулений м?сяцем.
Повз життя гарний напрочуд лег?нь.
Бачу, як с?ро кучкуються спотворен?.
Чую, як прокльони ллють довершеному.
То ? наше життя, залите б?йками й кров'ю.
Зрозум?ти мало, треба вир?шити остаточно
? д?яти, рух - це к?нетичний вектор розуму!
Тридцять оберт?в - та ма?мо стан стигло? людини.
Чому ж не д?? правда? Бо вона несприйнятна с?рими.
Недороблен? маскують свою спотворен?сть кривдою,
Бо хочуть без зайвих зусиль виглядати правими.



S. Rikardo
< 2017 >

"Декадентский альбом"


Метки:
Предыдущий: Украинский Гарик 458
Следующий: Свецiць студзеньскае сонца...