Морозно сонячний сонет!



Блукав весняним сн?гами,
Художник на роботу йшов,
? кожна г?лка,
Кожен кам?нь,
В?тали майстра ?з теплом,
? у душ?, щось надзвичайне,
Хоч навкруги сам? сн?ги,
Тепло? Передчуття кохання?
А може в?дчуття весни?
Не так усе однак як взимку,
Блакитна синь не та в небес,
Лиш подив?ться на хмаринку,
Пригод ?й хочеться чудес!
Художник йшов не мов мольбертом,
А у душ? вже зр?в портрет,
Ж?нки – весни, що гра? чистий
Морозно – сонячний сонет!
1.03.2018


Метки:
Предыдущий: Хмара удавала з себе райдугу
Следующий: Развiтауся люты завiрухай...