Ольга Глапшун З цього мiсця -Ukr-to-Eng

Translation:

From this place
---------------
From this place the sun rise is always seen.
Even when it's cloudy… even when it's sad.

From this place something bright is always started.
Even when it's despite… especially when it's despite.


All the problems are solved here; all the insults are forgiven.
Knowing that from this point it should be easy to get under way.


From here you are safe and confident to face the world
and can't ever confuse sincerity with guile,
it's easy to distinguish black from white,
yet the best of all is to look at the colors of rainbow -
from here they are the brightest, the most cheerful.

It's a meeting place for true friends and lovers.
Even if it's just their names and voices…
Even if your love - is just an illusion.

The memories live here.
Those which keep you warm, those that know how to inspire.

Only here you can overcome pain.
Even if someone claims that it will stay forever
and there is no remedy against it.

I always rush in here
to gain my strength and never betray self.

This is my place. I found it not immediately.
Strange roads are behind,
the echo of which gets into the hide-outs of memory and leg joints...
I’m still paying with sleepless nights for those strange ways.

That place – mine.
I am thankful to God, fate, and providence for it...
to celestial orbs, swallows, and wind...

Don’t yearn for it.
It’s useless.
You won’t see anything from here.


Original:

З цього мiсця
-------------
З цього м?сця видно завжди, як сходить сонце.
Нав?ть, якщо хмарно... нав?ть, якщо сумно.

З цього м?сця завжди почина?ться щось св?тле.
Нав?ть, якщо всупереч... особливо, коли всупереч.

Тут вир?шуються вс? проблеми, прощаються вс? образи.
Бо з цього м?сця треба рушати з легк?стю.

Зв?дси над?йно ? впевнено дивитися на св?т
? н?коли не сплута?ш щир?сть з п?дступн?стю,
легко в?др?зниш чорне в?д б?лого,
але найкраще розглядати кольори райдуги,-
зв?дси вони найяскрав?ш?, найвесел?ш?.

Це м?сце зустр?ч? з в?рними друзями, з коханим.
Нав?ть, коли це лише ?х ?мена та голоси...
нав?ть, коли тво? кохання - це лише ?люз?я.

Тут живуть спогади.
Т?, що з?гр?вають, т?, що надихають.

Т?льки тут можна подолати б?ль.
Нав?ть, якщо запевняють, що в?н назавжди,
що проти нього ще не винайшли л?к?в.

Я завжди посп?шаю сюди,
щоб набиратися сил н?коли не зраджувати соб?.

Це мо? м?сце. Я знайшла його не одразу.
Позаду чуж? дороги,
в?дгом?н яких у закутках пам'ят? та в суглобах н?г...
чуж? шляхи, за як? дос? розплачуюся безсонними ночами.

Це м?сце - мо?.
Я вдячна за нього Богов?, дол?, провид?нню...
небесним св?тилам, ласт?вкам, в?тров?...

Не прагни його.
Даремно.
Тоб? не побачити зв?дси н?чого.

http://stihi.ru/2016/11/01/11205