Р1здвяний веч1р

Св?чечка тоненька на покутт? столу,
Мамин? тривожно складен? долон?.
За в?концем н?чка, н?би р?чка бистра,
З?рочка над степом перша, промениста.
Солодко ? сумно на душ?, на серц?,
Н?би якась струнка ось-ось об?рветься,
Н?би зараз буде небувале диво,
Т?льки у цей веч?р так в душ? тремтливо.
Н?би пов?нь, серцем розлилося свято,
Тихо вчу синочка колядку сп?вати
Про ангела з неба, пастушка з ягнятком,
Про маленьке в яслах сховане дитятко.
А на неб? м?сяць молоденький висне,
Н?би у дитинство м?сток-коромисло…

Ольга Соколовська ?

Метки:
Предыдущий: Я скучаю за Мамою
Следующий: Вiрш олiвцем