Бiля церкви, або Бiлий клаптик

Б?ля церкви стояла ж?нка.
Вся у чорному... Та не вся...
Порятунком б?лу хустинку
все п?дносила до лиця.

Я дивився на парус б?лий
в мор? чорно? н?моти,
? мен? дарувала сили
св?тла мить серед чорноти.

Ту хустинку я не забуду
в мить г?рких ? сумних п?сень –
у душ? мо?й ма? бути
б?лий клаптик на чорний день...