Гординя

Задавила людину гординя, затьмарила весь б?лий св?т.
Тупа заздр?сть штовха? у спину, й сатана шле гарячий прив?т:
?Ти одна така добра й вродлива, ? талан так ? лл? з берег?в,
А вс? ?нш? туп? ? см?шлив?, я для них не находжу сл?в.
Не дивись н? на кого, богиня, уперед, до сво?? мети!
Будеш мр?й ти мо?х берегиня, мен? кращо? не знайти.”
Не крут?ться тут ангели сит?, не кидайтеся сп?вчуттям.
Вся дорога п?тьмою покрита, ? нема? назад вороття.
Сатана маховик розкрутив, уся нечисть у центр? сидить.
Кров з людини по капельц? пив, хрест гордин? над нею висить...