До рiчницi села Пузикове, що на Полтавщинi

(написано на прохання подруги - жительки села)

Сонце золотом пшениц? пригоща? з ранку птах,
Я п'ю воду ?з криниц? смачну, чисту ах-ах-ах,
Кожна хата - повна чаша, ? троянди б?ля хат,
У сел? сус?д сус?ду - то ? кум, ? сват, ? брат!

Присп?в:
А над селом Пу-зи-ко-ве небо син?-син?,
? п?д в?кном радо жде верба на весну,
Миле мо? Пу-зи-ко-ве на Укра?н?,
Гр?? мене р?дне село, котре люблю.

Наш? люди працьовит?, хоч старий, хоч молодий,
Зверху сонце, знизу поле, сам Господь ?х освятив,
Лл?ться мова солов`?на, чути й суржик деколи,
Але ми одна родина тут, на батьк?вськ?й земл?.


Ждуть д?вчата, мами й тата, що й казати - все село,
Тих хоробрих наших хлопц?в, що воюють у АТО,
Ой, синочки, не бар?ться, повертайтесь на об?д,
Нам потр?бн? козаченьки, щоб продовжувався р?д!