Свадьба

Сьогодн? вес?лля тво? гра?,
Ти прекрасна, ? сукня красива,
Але чому мо? серце рида? –
Бо поряд не я, моя мила…

Не моя рука тво? плеч? об?йма?,
До сво?х грудей пригортаючи,
На пальчик обручку надяга?,
Дружиною сво?ю називаючи.

Ти тепер чужа наречена,
Хоча, можливо, ? не була мо?ю,
Назавжди забула про мене,
В?н став – мр??ю тво?ю.

Так, напевно в?н за мене кращий,
? саме його тоб? не вистачало,
Спортивний, гарний, нав?ть важчий,
Та й грошенят не мало.

Та мене, кохана, зрозум?й,
Щастя за злото не купити,
? чи зможе наречений тв?й
Так само щиро любити?..
;