Сходи забуття. Георгу Траклю

"Ми з тих тканин, що й сновид?ння..."
Георг Тракль


Як в?дчайдушний сум
заплакано? ноч?
впущу тв?й тихий крок
на сходи забуття...
? мармуровий звук
в?длунням прошепоче,
щось прошепоче в н?ч...
? дивне в?дчуття,
мов дотик самоти,
що зазира? в оч?,
немов повсталий мрець
мо?х забутих сн?в.
Обличчя затулю
? бачити не схочу,
як божев?льна н?ч
згаса? у в?кн?...