Ромашковi мрii

Роз?ллються ос?нн?ми зливами
Мо?х сл?з одинок? перлини…
? в години життя нещаслив??
Ус?м серцем до тебе прилину.

Замете мою душу розхристану
Неспод?вана люта зав?я.
Як на спов?дь правичку освистану,
Принесу тоб? змерзлу над?ю.

А як долю мою сонця промен?
Благодатним торканням з?гр?ють,
Подарую тоб? я – оновлен? –
Сво? чист? ромашков? мр??!..
2001

Метки:
Предыдущий: снiдаю
Следующий: Я кахаю цябе