Нiби кого чую

Вдохновило "У киота"
http://www.stihi.ru/2013/10/22/6621
Автор - Геворк

У старенькiй хатi стану до iкони,
Нiби голос чути, в темрявi нiчноi.
Свiчка запалала - тiнi заблукали,
чую хтось молитву голосно чита?.

У тиши кiмнати - ?Отче наш? луна?.
Хто це може бути, я не пам'ятаю:
Голосок дитячий темряву розвi?,
Серденько с тривогою у минуле лине.

Маленький хлопчисько сто?ть у кiота.
Придивлюсь до нього - Так, це я той, хто-то.
Тихенька молитва сонного хлопчиська,
Хурделиця вiэ ?з мого дитинства.

Затишно у хатi, в том моя провина,
У старому домi - не живе родина.

Метки:
Предыдущий: Кредо Шекспира. Степан Крыжановский
Следующий: Андалузия