Так мало сонця...

Так мало сонця, св?тло лиш на стел? -
Жар?вка жовта, у в?кн? - л?хтар,
Зими безсн?жжя, наче то пустеля,
За в?що ст?льки викровлено кар?

Так мало можу опов?сти в?ршем,
Спод?ючись розв?яти п?тьму,
В безсонн? бачиться щось б?льше,-
? з сл?в тугою в’яжеш тятиву .

Мене несе у не чужу скорботу,
У тем?нь одинокост? пусту…
А скарабей до ранку кулю котить
Невидимого сонця в н?ч густу.