Безсоння

П?дн?меш оч? – ? зда?ться, н?би
оце пульсу? всесв?т у тоб?
? руха? стол?ть важезн? триби,
прикут? до цикл?чности орб?т;
до тих осанн, що зрадять на ?ол?от?,
та ?стин абсолютно? ваги;
до в?чно? дилеми "за" ? "проти",
що править р?кам доль за береги...
Яке тяж?ння нами волод??,
утриму? ? впасти не да?,
у розпач? виношу? над?ю
? пром?нь в темн?й в?дхлан? сну??
Мигтить... ?з павутини св?тла тканий
туманностей шовковий ?обелен.
Яко? тверд? ф?лософський кам?нь
шукав у цих глибинах Д?о?ен?
В супрематичн?сть Чорного квадрата
в оправ? рами, в б?лих цятках з?р,
мо? безсоння дивиться з к?мнати,
кр?зь форму – у безформний св?тотв?р.